Основна проблема «Лісової пісні»
В основі «Лісової пісні» лежить проблема боротьби за вільне, творче, гармонійне, духовно багате життя. Створена в 1911 році, напередодні нового революційного підйому, драма-феєрія «Лісова пісня» утверджувала високі гуманістичні ідеали, поетизувала не-згасаючу людську мрію про щастя.
Причини і обставини, що спричинили появу «Лісової пісні». Історія написання п’єси нерозривно пов’язана з так званим грузинським періодом життя поетеси (1908—1913). Під впливом розлуки з рідним краєм Леся Українка, не маючи змоги через хворобу відвідати дорогу її серцю Волинь, згадала свої ліси і «затужила за ними». Саме ця туга, за словами самої поетеси, і була справжнім імпульсом до створення «Лісової пісні». П’єсу написано в небачено короткі строки — за дванадцять днів липня 1911 року.
Із листа Лесі Українки до сестри: «Писала я її недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій».
Прототипами реальних образів у драмі-феєрії були, безумовно, волинські селяни, подібні тому ж Левові Скулинському, розповіді якого письменниця ще дитиною слухала в с. Немічному.
Головними джерелами, з яких письменниця черпала матеріал для своєї драми, були реальне життя і його своєрідне відображення в усній народній творчості.
«Лісову пісню» вперше було надруковано в «Літературному віснику» за 1912 рік. Окремим виданням твір вийшов у 1914 році. За життя поетеси драма не була поставлена на сцені. Вперше її поставили у 1918 році.
Сюжет і композиція «Лісової пісні»
В основі сюжету драми Лесі Українки лежить гострий соціально-психологічний конфлікт: мрія і дійсність, невідповідність дійсності поетичній мрії героя. Поетеса прагнула показати зіткнення багато обдарованої художньої натури з людської обмеженістю і бездуховністю. Конфлікт розкривається через взаємодію реальних і казкових образів, своєрідне переплетення життя природи з життям людини.
Зовнішньою композиційною особливістю драми є відсутність поділу актів на яви. Весь твір складається з пролога і трьох дій. Пролог являє собою самостійну драматичну сцену, прямо не зв’язану з розвитком сюжету. Він вводить читача у світ природи, знайомить із фантастичними істотами, які заселяють волинські хащі та лісове озеро. У пролозі окреслюється недобре, вороже ставлення «водяного роду» до людини. (Згодом воно позначиться на подальшому розвитку подій.)
Соціальний конфлікт п’єси
Заради збільшення господарських статків своєї родини мати нехтує сильними взаємними почуттями двох молодих сердець, намагається будь-якою ціною розлучити закоханих.
Немає коментарів:
Дописати коментар